- вмирати
- [ўмиера/тие]
= умирати-а/йу, -а/йеиш
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
вмирати — див. умерти … Словник синонімів української мови
вмирати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
гмерати — вмирати … Лемківський Словничок
вигибати — а/є, недок., ви/гинути, не і діал. ви/гибти, бне, док. Гинути, вмирати (про всіх чи багатьох) … Український тлумачний словник
гаснути — не, недок. 1) Переставати горіти, світити. 2) перен. Втрачати сили, здоров я; вмирати (про людину). 3) перен. Втрачати силу вияву; зменшуватися, зникати (про почуття, мрії). || Тьмяніти (про барви) … Український тлумачний словник
гинути — ну, неш, недок. 1) Переставати жити; вмирати, пропадати. || Зазнавати руйнування, занепаду. || Переставати існувати; знищуватися. 2) Робитися непомітним, нечутним; зникати. || Втрачатися через неуважність, недогляд. 3) перен. Переживати труднощі … Український тлумачний словник
догнивати — а/ю, а/єш, недок., догни/ти, ию/, иє/ш, док. 1) Гнити до кінця, повністю. 2) перен. Повільно вмирати, гинути від нестерпних умов … Український тлумачний словник
догоряти — я/ю, я/єш і рідко догора/ти, а/ю, а/єш, недок., догорі/ти, рю/, ри/ш, док. 1) Закінчувати горіти; горіти до кінця, до певної межі. 2) перен. Переставати світитися, втрачати яскравість. || Закінчуватися. 3) перен. Поступово втрачати сили,… … Український тлумачний словник
жити — живу/, живе/ш, недок. 1) Бути живим, існувати; прот. помирати, вмирати. 2) Перебувати, проживати де небудь. 3) Проводити життя в якийсь спосіб. || з чого, на що. Мати за джерело свого існування. 4) чим. Вважати що небудь основним у житті, бачити… … Український тлумачний словник
замерзати — а/ю, а/єш, недок., заме/рзнути і заме/рзти, зну, знеш; мин. ч. заме/рз, ла, ло; док. 1) Холонучи, застигаючи, ставати твердим, перетворюватися в лід. 2) Дуже мерзнути. 3) Гинути, вмирати від холоду … Український тлумачний словник